Вчорашній матч проти PULSE FC для команди Apaska від самого початку обіцяв бути серйозним випробуванням. Ми вже неодноразово спостерігали за грою наших монгольських колег і добре знали, що це команда з високим рівнем техніки, хорошою організацією та розумінням гри. Тому налаштовувалися на важкий і напружений поєдинок.
Суперник, щоправда, не зібрався у повному складі, але зумів якісно підсилитися гравцями з української команди. Це дало їм додаткову глибину та варіативність, і варто віддати належне — це підсилення спрацювало.
Перший тайм для нас вийшов відверто провальним. Команді не вистачило концентрації, швидкості в прийнятті рішень і, можливо, просто часу, щоб повністю увійти в гру. Ми часто запізнювалися в єдиноборствах, допускали помилки в обороні й не могли нав’язати свій футбол. Як результат — важкі 7:1 до перерви.
У другому таймі Apaska виглядала вже зовсім інакше. Ми перебудувалися, додали в русі, почали більше працювати один за одного та активніше йти в боротьбу. З’явилися моменти, з’явилася впевненість, і гра вирівнялася — відрізок другого тайму 7:4.
Окремої уваги заслуговує епізод із нашим кіпером. У складних погодних умовах — холод, дощ і сильний вітер — він вирішив трохи «зігрітися» в полі. І це рішення стало несподівано результативним: два забиті м’ячі додали емоцій і команді, і глядачам. Можливо, дійсно варто переглянути його позицію на полі
У другій половині матчу ми показали характер, почали боротися до кінця, не поступалися в єдиноборствах і продемонстрували, що команда має характер і здатна тримати удар. На жаль, провалений перший тайм дався взнаки, і відіграти таку різницю було вже надто складно.
Фінальний свисток зафіксував рахунок 11:4 не на нашу користь. Цей матч став для нас хорошим уроком і нагадуванням про те, наскільки важливо бути в грі з перших хвилин.
Робимо висновки, працюємо над помилками та рухаємося далі — попереду ще багато матчів і можливостей показати свій рівень.








Это не игра и горох полный, каждый игрок весом в центнер